НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Моїй старенькій — 105!

Зміст

Раритетне авто їздить зі швидкістю 60—70 кілометрів за годину

Моїй старенькій — 105

Зі своїм авто чоловік нізащо не хоче розлучатись. Хоч готових придбати його — чимало.

Без дверей, із гасовими лампами та колесами на дерев'яних спицях — такий вигляд має Ford Model T 1912 року випуску. Дмитро Степанов понад чотири роки його укомплектовував. І вчитись кермувати довелося заново: адже в цій автівці інша система важелів і педалей.

Машина без даху й дверей більше скидається на карету зі старого кінофільму.

“Автомобіль не завжди мав такий вигляд, — каже Дмитро Степанов, милуючись своїм витвором. — Реставрувати його я взявся в 2012-му, коли моделі було вже сто років. Мав тільки шасі, яке купив у Старосамбірському районі. Сам робив дерев'яні спиці для коліс, бо вони були прогнилі. Багато запчастин замовляв зі США. Там є ринок старих деталей. А майстра, що покриває латунню, шукав три роки!”

Ви думали, такі автомобілі — лише для музею? Ні, ними можна навіть вирушити в подорож! “У березні були перші виїзди. Загалом цього року наїздив понад 2000 кілометрів. Навіть у Карпатах побував! Правда, така поїздка коштувала мені недешево — 1500 гривень”.

“Ніби вже й не трактор, але ще не машина” — так називає свого “форда” реставратор. Автомобіль споживає 15 літрів бензину на 100 кілометрів, а їдучи містом, може брати й більше. Його крейсерська швидкість — 60—70 кілометрів за годину.

Пан Степанов запрошує мене сісти в авто. Щоб їхати в машині з дахом над головою, потрібно дві пари рук: ми одночасно розкриваємо м'який верх, закріплюємо. До слова, верх власник шив у гаражі, разом із дружиною. Тепер — останні виїзди цього сезону, адже гальма не годяться для зими, та й дерев'яні елементи і лак може роз'їсти суміш, якою посипають дороги. Щоб завести авто, треба вставити спеціальний важіль у мотор і повернути. Півобертом ключа запустити двигун неможливо, бо в автомобілі немає стартера. До речі, у цьому авто три педалі: включення, заднього ходу та гальмування.

Виїжджаємо, водій тисне на клаксон. Люди зупиняються, озираються, діти, які бачать нас, радіють. “У цьому автомобілі немає інжектора, електрофар, електросигналу, адже з ними воно втратить свою автентичність. У машині навіть болтики рідні!” — каже пан Степан.

До речі, Ford Model T стала першою моделлю масового виробництва у США — доступною багатьом. Її випускали майже двадцять років, роблячи дедалі дешевшою.

“Спершу вона коштувала 850 доларів, а через 14—15 років — близько ста. Виготовляли двомісні, тримісні, чотиримісні автомобілі, а також пікапи, вантажівки й навіть пожежні машини! До слова, уже тоді, здавши старий автомобіль, можна було купити новий за зниженою ціною. А в нас до сьогодні такого немає”, — розповідає історію моделі свого авто Дмитро Степанов.

За його словами роботи, як і грошей, у цей автомобіль вкладено немало: “Я міг би непоганого джипа купити за ці гроші! Але продавати його не маю наміру”.

У планах Дмитра Степанова — зібрати ще одного “форда”, 1920 року. Наступна машина буде більш практичною, з майже вдвічі меншим споживанням пального.

Вікторія ДЕМНИК, фото автора

„Експрес” № 88 (9601) 30 листопада — 7 грудня 2017 року

Зміст