НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Сеньйор Порошенко і його іспанський рай

Зміст

Чому Президент мовчить у декларації про свою розкішну віллу на Середземномор'ї?

Сеньйор Порошенко і його іспанський рай 1

На цьому мальовничому узбережжі розташовуються володіння Президента.

Уперше українці дізналися про те, що Президент Порошенко має віллу в Іспанії, 8 березня 2016 року. Тоді під час вихідних глава держави купував ліки й вітаміни в аптеці іспанського містечка, де і розташований цей маєток.

Згодом про маєток Порошенка на Середземномор'ї стало відомо більше. З'ясувалося, що фірма Президента придбала віллу влітку 2008 року. Він на той час очолював Раду Національного банку і входив до двадцятки найбагатших українців як співвласник корпорацій “Рошен” та “Укрпромінвест”. Чотири мільйони євро — саме такою сумою оцінено віллу у фінансових звітах фірми Президента. На сьогодні це близько 130 мільйонів гривень.

Назвати її неймовірно красивою — все одно, що промовчати. Двоповерхова вілла на 1254 квадратні метри, середземноморський архітектурний стиль, поряд — чималенький басейн. А під нею — 26 соток землі. Зведено її, до слова, ще 1993 року.

Міститься маєток на півдні Іспанії, у провінції Малага, на відомому узбережжі Коста-дель-Соль на першій лінії від моря в Марбельї. Це місце давно облюбували багатії, зокрема, й з пострадянського простору.

Тож відпочивати в Іспанії Порошенко може в компанії найближчих соратників. Адже неподалік його палацу — маєток одного з найвпливовіших депутатів БПП, давнього бізнес-партнера глави держави Ігоря Кононенка. Записаний він на підконтрольну цьому парламентареві іспанську фірму Treck Holdіngs Coast. Щоправда, будинок площею 768 квадратних метрів стоїть на другій лінії від моря.

Уподобав собі іспанське узбережжя й Олег Гладковський, який разом з Порошенком і Кононенком свого часу засновував бізнес-імперію “Укрпромінвест”. Тепер Гладковський обіймає посаду заступника секретаря РНБО. На фірму дружини Гладковського Toulousse Іnvestments SL оформлено віллу на 1729 квадратних метрів.

І ось днями через цю розкішну віллу Президента на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції розгорівся справжній скандал. Про це розповів голова цього комітету Єгор Соболєв.

Почалося все із запитання народного депутата від БПП Сергія Лещенка до голови Національного агентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак: у декларації Порошенка не зазначена ця іноземна нерухомість, тож чому НАЗК не зафіксувало це як порушення?

А ситуація така: офіційним власником цієї вілли є компанія Feruvіta SL. Однак самою фірмою володіє глава держави — він не приховує цього у своїй е-декларації. Тоді чому не вказав шматочок іспанського раю? На думку народного депутата Лещенка, така поведінка Президента провокує й інших чиновників хитрувати у своїх деклараціях.

Сеньйор Порошенко і його іспанський рай 2

Хтось скаже: де-юре вілла належить компанії Feruvіta SL. То, мовляв, чому ж Президент має звітувати не лише загалом про свої корпоративні права в цій фірмі, а й окремо про її іспанську нерухомість? А таки має!

“Декларувати треба майно, не тільки записане прямо на особу-декларанта, а й оформлене на третіх осіб в інтересах декларанта, — пояснює нам народний депутат Сергій Лещенко. — Саме тому, наприклад, Льовочкіни задекларували свою садибу на півдні Франції, а не тільки данську фірму — власника нерухомості. Звісно, можна припустити, що вілла в Марбельї — виробничі потужності корпорації “Богдан”. Ну, тоді не треба ображатися на порівняння з Януковичем, адже “Межигір'я” за документами також було “культурно-оздоровчим центром”.

“Президент повинен був задекларувати віллу в будь-якому разі, — каже координаторка коаліції “Декларації під контролем” Олександра Дрік. — Свого часу комітет Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції вже видав роз'яснення з цього приводу і днями пообіцяв його повторно надіслати Національному агентству з питань запобігання корупції”.

Про що йдеться в цьому роз'ясненні? Чи є в ньому посилання на конкретні законодавчі норми?

О. Дрік:

— Це питання врегульоване нормами статті 46 Закону “Про запобігання корупції”. Процитую її: “У декларації зазначаються також відомості про об'єкти декларування, що є об'єктами права власності третьої особи, якщо суб'єкт декларування або член його сім'ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об'єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об'єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним. Відомості, передбачені цією частиною, не зазначаються в декларації, якщо відповідні об'єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у пункті 5-1 частини першої цієї статті, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо)”. Ось тому профільний парламентський комітет і переконаний: декларуванню підлягають не лише юридичні особи (компанії), а й майно юридичних осіб, де кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є суб'єкт декларування або члени його сім'ї. Виняток із цього правила Закон робить тільки для об'єктів, використовуваних у господарській діяльності компанії. Як переконує голова комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, за такого формулювання можна не декларувати складські приміщення або цехи. Але аж ніяк не віллу. Її в декларацію потрібно було внести!

А якщо компанія Feruvіta SL доведе, що використовує іспанську віллу в господарській діяльності? Наприклад, здає її в оренду відпочивальникам упродовж декількох місяців на рік.

— Таке легко підтасувати — досить декілька разів запросити гостей на віллу. Звісно, це — недосконалість законодавства, але нею можуть скористатися юристи Президента Порошенка, — додає виконавчий директор Transparency Іnternatіonal Ukraіne Ярослав Юрчишин. — Власне, на те платники податків і утримують правоохоронні, антикорупційні органи держави, щоб у разі потреби ті встановили істину. У правоохоронних органів чимало джерел інформації для успішного розслідування. Маючи бажання, вони можуть встановити, чи віллою користується сам Президент, чи якісь інші люди. Одне слово, якби НАЗК було проактивною інституцією, то могло б усе це перевірити. Але агентство не проводить такої роботи. Не тому, що не може, а тому, що не хоче.

Яке покарання може чекати главу держави, якщо якась інституція в майбутньому таки зважиться довести порушення ним Закону?

Я. Юрчишин:

— Стаття 366-1 Закону “Про запобігання корупції” передбачає, що подання суб'єктом декларування свідомо неправдивих відомостей у декларації особи карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи провадити певну діяльність на строк до трьох років.

О. Дрік:

— Але оскільки Президент має право недоторканності, розслідування його протиправних дій можливе тільки після закінчення терміну на посаді.

Ірина КОВАЛЕНКО, фото RadіoSvoboda.org

„Експрес” № 88 (9601) 30 листопада — 7 грудня 2017 року

Зміст