НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Мільйони доларів на рідну мову

Зміст

Історія нашого земляка, який досяг шаленого успіху в Канаді. І не забув про Батьківщину

У листопаді розпочався Міжнародний конкурс з української мови. Його у 2001 році заснував меценат Петро Яцик. Емігрувавши до Канади, він став мільйонером. І згодом вклав десятки мільйонів доларів у розвиток рідної мови.

— Петро Яцик народився у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині, — розповідає Михайло Слабошпицький, виконавчий директор Ліги українських меценатів. — У його родині було семеро дітей. Петро, найстарший, у 14 років став господарювати, коли помер батько. У 1943 році, під час війни, втік за кордон. Адже був членом ОУН і разом зі своїми однодумцями не хотів підкорятися радянському режимові. До 1949 року перебував у таборах переміщених осіб у Німеччині, потім дістався аж до Канади. Його мати ще довгі роки не здогадувалася, де її син. Якби Петро не емігрував, то, ймовірно, скінчив би своє життя десь у Сибіру. Цікаво, що із жителів його рідного села, які виїхали до Америки, аж одинадцять стали мільйонерами.

Як йому вдалося розбагатіти?

— Коли Петро прилетів у Монреаль, він не мав ані грошей, ані знайомств. Ще й не володів іноземною мовою. Спочатку працював посудомийником у ресторані. Зібравши трохи грошей, відкрив книжковий магазин, потім — меблевий. А далі взявся за будівничий бізнес. Канада тоді переживала індустріальний бум, розбудовувалася шаленими темпами. Фірми Яцика займалися промисловим, житловим та індустріальним будівництвом. Українець досить швидко досягнув успіху. І навіть зміг увійти до трьох відсотків найбагатших людей Канади.

Яку освіту мав Петро Яцик?

— У таборах переміщених він закінчив гімназію екстерном. Потім — декілька курсів економічного факультету в Українському технічно-господарському інституті в Регенсбурзі (Німеччина). До речі, до кінця своїх днів Петро Яцик читав багато праць з економіки, менеджменту. Улюбленими були книжки-біографії успішних учених, спортсменів, політиків, економістів.

Чи залишилися в нього родичі у рідному селі?

— На жаль, ні. Мати померла в 1970-х роках. Нещодавно померла й сестра. Уся близька родина, діти та внуки, — у Канаді. Адже тут Петро Яцик одружився з лікаркою Джинет Байдужою. Мешкала родина в місті Місісага, що за тридцять кілометрів від Торонто.

А коли Петро Яцик почав благодійницьку діяльність?

— Через декілька років після відкриття своїх будівельних фірм він почав підтримувати українські проекти. З його ініціативи видали Енциклопедію українознавства. Петро Яцик — найбільший жертводавець для Інституту українських студій при Гарвардському університеті у США, Центру досліджень історії України в Альбертському університеті Канади, Українського лекторію при Лондонському університеті. Також він багато пожертвував на створення українського відділу при Колумбійському університеті, допоміг опублікувати багато наукових праць з історії України, економіки, етнографії, медицини. Я намагався підрахувати його витрати на підтримку україністики, приблизна цифра — 25—30 мільйонів доларів.

В Україні заснував Лігу українських меценатів. А ще він звернув увагу на те, що в нас погана мовна ситуація. Петро Яцик знав, що радянська наука досить часто нищила все українське і казав: “Те, що вони там спалять, ми тут відбудуємо”. Тож запропонував організувати щось подібне до Олімпіади з української мови. Перший конкурс відбувся 2001 року. Зі сцени Національної філармонії меценат нагородив переможців. А за дев'ять днів до початку другого конкурсу його не стало — захворів на запалення легенів і помер.

Та його справа живе. Переможець Міжнародного конкурсу з української мови цілий рік отримує стипендію в розмірі від 1400 до 1800 гривень, а за друге місце — 5 тисяч гривень одноразово. Наймолодшим переможцям, третьокласникам, виплачують разову винагороду — 1500 гривень.

Вікторія СЕРЕДА

„Експрес” № 86 (9587) 23 — 30 листопада 2017 року

Зміст