НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Дякуємо за нових нас!

Зміст

Чотири роки після Революції Гідності. Українці — про те, як змінили себе заради пам'яті Небесної сотні

Пригадуєте, як у ті дні ми казали: “Я — крапля в океані”? І кожен вірив у те, що є рушієм змін. На хвилях неймовірного піднесення та віри в себе ми перемогли режим Януковича.

Листопад 2013-го важко згадувати без тривоги, неспокою, болю та образи. Особливо, коли думаєш про сміливі погляди людей, які уже не з нами. Водночас спогад про Небесну сотню допомагає нам ставати кращими, робити сміливі та відважні кроки вперед. Ми змінюємось заради пам'яті Героїв.

У День Гідності та Свободи ми вирішили поспілкуватися про зміни у країні не з політиками чи експертами. Революцію творили перш за все звичайні українці. Тож слово — вам.

“Розумію, як сильно змінився завдяки Майдану, — каже Павло Вівчарик, 34-річний психолог. — Завдяки Революції Гідності в мене з'явилося несприйняття радянщини, хоча раніше я на це не зважав. Я для себе оголосив бойкот російським товарам, бойкот зрадницьким музичним гуртам, бойкот книжкам, які видають не українською. Ці речі стали для мене принциповими. І не лише це. Я усвідомив, наскільки споріднений із людьми, цінності яких такі ж, як у мене. Я відчув об'єднавчу силу українців! Це неможливо зрівняти ні з чим”.

“Небесна сотня! Скільки сліз було пролито. На Майдані загинув мій товариш, і я ледь не опустила рук, мало не зневірилась, — каже Любов Майборода, вчителька. — Однак потім сказала собі: стоп. Треба жити заради них, таким життям, про яке вони мріяли для своєї України. Що може зробити звичайний вчитель, спитаєте ви? Чимало. Перше, з чого почала я, — об'єдналась із друзями проти нечесного інспектора, який вимагав від нас гроші за водійське посвідчення. Ми не піддалися його тиску, а домоглися свого, склавши іспит та отримавши водійське посвідчення без хабарів.

Друге, що я стараюсь робити щодня, — сумлінно виконувати свої обов'язки на роботі. Бути хорошою та чесною фахівчинею, бути відповідальною.

І третє — я навчилась не боятись. Коли порушують мої права, я не мовчу, а скаржусь. Бо знаю: мовчати не можна!”

“Героям Небесної сотні я, безперечно, щиро дякую, — додає Олександр Рундель, фізик-ядерник. — Вони заплатили дуже високу ціну за те, щоб ми повірили — зміни можливі. Щоб домагатися змін, треба їх обстоювати. А для цього — вірити і в себе, і в сусіда, і в колегу на роботі. Цього мене й навчив Майдан!”

“Заради Небесної сотні я став справедливішим до самого себе, до світу, — каже Володимир Кам'янка, товариш загиблого Героя Небесної сотні Андрія Корчака. — Якщо колись міг змовчати на якусь кривду, то тепер — ні”.

“Буду щира, раніше я не так глибоко усвідомлювала себе українкою, — каже Тетяна Кузмінчук, журналістка. — Тепер з'явилося справжнє бажання краще знати свою історію, відкривати для себе Україну. Ця Революція відбулася наче в моїй голові. І за цей новий світогляд — велике дякую учасникам Революції Гідності та Небесній сотні”.

У Львові, Черкасах, Харкові, Чернівцях, Сумах, Одесі люди кажуть: дякую тобі, Небесна сотне!

“Ви не ховалися за чужими плечима. Уклін Вам і подяка!” — додає Володимир Кам'янка.

“Вони врятували країну, — наголошує Олександр Палій, історик. — Трохи більше ніж сотня героїв змогли зберегти державу для живих і ще ненароджених. Ці люди назавжди записані в нашій історії, у наших серцях. Якби не вони, то наша нація опинилася б під загрозою винищення”.

Богдан Береза, ІТ-спеціаліст, каже, що після Майдану ще більше почав пишатися тим, що — українець. “Сьогодні ми разом з нашими бійцями АТО продовжуємо справу Революції, і я вірю — нам усе вдасться. Бо ми — сильні!”

“Майдан показав силу єдності та співпраці українців, — додає Анастасія Скіряцька. — Люди просто допомагали одні одним — і це вирішувало їхні проблеми. Я зрозуміла: наша сила — у взаємодії. Тепер для мене не існує слова “байдужість”!”

“Колись я мріяла про еміграцію до Сполучених Штатів Америки. Немає сумнівів, що там — кращі зарплати, дороги, та й загалом інфраструктура, — ділиться Юлія Кучерява, студентка. — Але завдяки Революції Гідності я зрозуміла, що тікати з моєї країни — не вихід. Потрібно змінити її на краще. Змінити так, щоби тут було комфортно, безпечно і надійно — і мені, і моїм рідним, і мільйонам інших моїх земляків. Україна — найкраща. Дякую кожному учасникові Майдану, який допоміг мені зрозуміти це. Дякую Героям Небесної сотні, що кардинально змінили хід моїх думок. Я щаслива, що я — українка”.

“Знаю, що мій святий обов'язок перед Небесною сотнею — ніколи не зрадити Україну і зробити все, щоб наша держава стала такою, за яку ви віддали життя на Майдані!” — запевняє Олександр Вовченко, активіст.

“Революція Гідності зробила мене дорослим, — каже Богдан Боровий. — Дорослим у плані відчуття відповідальності за країну, чіткої громадянської позиції. Після Майдану зникла звичка одразу давати політикам кредит довіри. Тепер даю їм у кредит скептицизм!”

“Ми ростемо як нація і як громадянське суспільство, — наголошує Ігор Бігун, історик. — А готовність боронити свої права та протистояти будь-якій тиранії — внутрішній чи зовнішній — це головні перетворення, які відбулись завдяки Революції Гідності та Героям Небесної сотні”.

Ще одне слово, яке лунало з вуст усіх опитаних, — “пробачте”. Усвідомлюючи, як умить обірвалось життя кожного із вас, Героїв Небесної сотні, які обстоювали такі важливі та правильні цінності, ми не можемо не відчути провини, спостерігаючи беззаконня та несправедливість, які досі не викоренили в Україні.

Ми мріємо про перетворення, ми мріємо про життя в тій Україні, якої хотіли ви, наші Герої. Маленькими і великими кроками йдемо до цього. Небесна сотне, дякуємо за нових нас!

Ірина БАТЮК, Андрій БОБАК, Юлія ГОЛОДРИГА, Юлія СКОРИК

„Експрес” № 86 (9587) 23 — 30 листопада 2017 року

Зміст