НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Це точно справжні долари?

Зміст

Нацбанк попереджає: в обігу з'явилися фальшиві банкноти, які не завжди можуть розпізнати навіть спеціальні апарати

У банках та біля пунктів обміну валют — черги: українці стали активніше купувати долари. Днями в НБУ заявили, що у жовтні вперше з початку 2015 року люди купили у банків більше валюти, ніж продали їм, — 712 мільйонів доларів проти 709,6 мільйона.

Це точно справжні долари? 1

Ось так — долари купуємо, купуємо. При цьому навіть не здогадуємось, що неабияк ризикуємо!

...У черзі до обмінника в супермаркеті розпитую людей, чи чули про фальшиві долари, про наявність в обігу яких попередив Нацбанк. “Фальшиві “зелені”? Не може бути! — каже якийсь хлопець. — Детектор валют перевіряє кожну купюру. Помилка не-мож-ли-ва”.

А ось і ні! Виявляється, не всюди детектори валют можуть виявити фальшивку!

Так, йдеться, зокрема, про підроблені 100-доларові банкноти серії 2006А. Ділки змогли надрукувати на таких грошах мікротексти, зімітувати водяні знаки і спеціальні волокна, які є на справжніх купюрах. Навіть домоглися того, що цифри на купюрі можуть змінювати відтінок залежно від кута огляду.

“За результатами досліджень, які провели наші спеціалісти, впродовж дев'яти місяців визнано підробленими та вилучено з обігу 661 купюру на загальну суму 63 тисячі 880 доларів, — підтверджує Віктор Зайвенко, директор департаменту грошового обігу НБУ. — Переважно це банкноти номіналом 100 доларів США, виготовлені друкарським способом”.

Регулятор порекомендував банкам налаштувати детектори валюти так, щоби вони змогли виявляти якісніші підробки. А касирам порадив пильніше приглядатися до купюр.

Але як розпізнати фальшиві долари? І чому детектори у банках не завше з цим можуть впоратися? Про це нам розповідають експерти.

Це точно справжні долари? 2

Отже, як можна розпізнати фальшиві 100 доларів?

— У переважній більшості підроблених купюр перші літери в серійних номерах не відповідають банкнотам серії року 2006A (у справжніх банкнот перша літера серійного номеру — К, у виявлених підроблених це A, D, F, С та інші), — каже Віктор Зайвенко, директор департаменту грошового обігу НБУ. — У фальшивих доларах папір в ультрафіолетових променях флуоресціює блакитним кольором, у справжніх флуоресценція паперу відсутня взагалі. Захисну стрічку на підробках імітовано друком на зворотному боці банкноти фарбою білого кольору, в ультрафіолетових променях видно у вигляді темної смуги, текст читається, флуоресценція відсутня. В оригінальних банкнот занурена в товщу паперу прозора полімерна стрічка із зображеннями в прямому та перевернутому вигляді “USA 100” флуоресціює рожевим кольором.

Чи правда, що фальшивомонетникам вдалося навіть майстерно підробити водяний знак?

— У фальшивих 100-доларових купюрах локальний водяний знак у вигляді портрета Бенджаміна Франкліна імітовано друком на зворотному боці банкноти фарбою білого кольору, в ультрафіолетових променях видно у вигляді темного зображення. У справжніх — зображення водяного знака сформовано внутрішньою структурою паперу.

Зверну увагу на ще одну деталь. У справжніх банкнот позначення цифрового номіналу “100” змінюється із зеленого на темно-фіолетовий, у підробці — із зеленого на темно-зелений.

Чому не всі детектори можуть розпізнати фальшиві долари? Як вони працюють?

— Підробки мають наближену до оригіналу імітацію інфрачервоного та магнітного захисту. Тому й можуть не визначатися окремими видами автоматичних детекторів валюти, а також терміналами в разі їх неналежного налаштування.

— Є декілька видів детекторів: ультрафіолетові, інфрачервоні, автоматичні, — пояснює експерт Владислав Крикун. — Найпоширеніші, які використовують, наприклад, у магазинах, офісах, — ультрафіолетові. Вони дають змогу виявити люмінесцентні зображення, нитки та волокна грошових знаків в ультрафіолетовому освітленні.

Інфрачервоні детектори призначені для детальнішого вивчення банкнот. Власне їх часто використовують у пунктах обміну валют, касах. Вони визначають наявність інфрачервоних міток на купюрах, зроблених спеціальними фарбами.

Автоматичні детектори, які зазвичай використовують у банках, можуть із високою точністю проводити перевірку справжності купюр за декількома захисними ознаками одразу. Такі детектори зберігають у пам'яті дані про те, якою повинна бути справжня банкнота (розмір, оптична щільність, ультрафіолетові, інфрачервоні та магнітні стрічки, спектральний аналіз фарби), та порівнюють дані, що надійшли з різних датчиків, зі зразком.

Проте такі детектори можуть перевіряти банкноти по одній штуці, а не пачкою. Є автоматичні детектори для перевірки лише доларів чи євро. Мультивалютний детектор може працювати з декількома валютами.

— Проблема в тому, що банки дуже часто економлять на системах захисту, зокрема на детекторах валют, купуючи не найсучасніші, — наголошує Олексій Кущ, аналітик банківського ринку. — На переобладнання, додаткове оснащення автоматів потрібно витрачати великі суми. Наприклад, вуличні банкомати розраховані на відсікання 90% підробок. Вони розпізнають не тільки номінал, водяний знак, а й інші елементи захисту.

Однак від 5% до 10% фальшивок можуть розпізнати тільки найсучасніші детектори, яких в Україні небагато. Ще й програмне забезпечення цих апаратів оновлюється рідко. Водночас фальшивомонетники здатні виготовляти щораз якісніші підробки, які може розпізнати тільки дуже дорога і тривала експертиза.

Що порадите людям? Наприклад, рекомендують купувати валюту в головних відділеннях великих банків, де працюють переважно найсучасніші детектори.

О. Кущ:

— Влучно. А ще треба самому ретельно оглянути куплену купюру, звернути увагу на всі відомі захисні елементи. Крім того, обов'язково потрібно брати всі документи, які підтверджують, що валюта була куплена в обміннику чи банку. Адже в Україні за збут підроблених грошей (якщо потім будете розраховуватися придбаною фальшивкою і її виявлять) передбачена кримінальна відповідальність.

Леся ЯСИНЧУК, Андрій БОБАК, фото УНІАН, фото Reuters

„Експрес” № 86 (9587) 23 — 30 листопада 2017 року

Зміст