НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

Розумний, як неандерталець

Зміст

Вчені заявляють: конкуренти наших далеких предків рівнем інтелекту не поступались тогочасним homo sapіens

Про це свідчать результати дослідження науковців Стенфордського університету (США). Неандертальці, які жили в Євразії понад 300 тисяч років тому, вміли виготовляти інструменти, прикраси, дбали про хворих та старих і навіть, можливо, вміли лікувати зуби.

Еволюційний біолог Стенфордського університету Орен Колодний висунув гіпотезу про те, що вимирання неандертальців стало наслідком демографічної динаміки: їх було значно менше, аніж наших предків-кроманьйонців. Упродовж короткого періоду обидва види людей існували на одній території, між ними навіть відбувалося схрещування. Але вижила лише людина розумна. Адже два види не можуть займати одну й ту ж екологічну нішу в той же час.

То, виявляється, наш мозок не особливо відрізняється від мозку неандертальців?

— У середньому головний мозок сучасної людини важить 1,3 кілограма, тоді як у неандертальців цей показник був на 200 грамів більшим. Це може бути пов'язано, зокрема, з більшими розмірами тіла, — говорить кандидатка біологічних наук Тетяна Куценко. — Неандертальці — наші найближчі родичі, адже в кожної людини (окрім африканців) є 2—4% їхніх генів.

Та більшість науковців вважає, що розумніша таки людина, адже лише в неї відбулись зміни у підкіркових ділянках мозку. А саме цей процес сприяв покращенню оперативної пам'яті. Відомо, що надбанням еволюції є фронто-парієтальна мережа, яка відповідає за розумове напруження. Зазвичай людина використовує її не на повну потужність, тож ми можемо розширювати свої можливості.

Чи справді можна пояснити наявність більшого мозку більшими розмірами тіла неандертальців?

— Ця залежність певною мірою і досі простежується, адже мозок чоловіків приблизно на 200 грамів важчий, ніж у жінок. Причиною цього є статевий диморфізм — тіло чоловіка має більші розміри, відтак, більші й внутрішні органи (серце, печінка, головний мозок), — говорить професор Микола Макарчук, доктор біологічних наук, завідувач кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Та інтелект людини, варто наголосити, не залежить від розмірів мозку. Наприклад, головний мозок лауреата Нобелівської премії Анатоля Франса важив лише один кіло грам сто грамів.

А чи стає мозок меншим у зв'язку з розвитком цивілізації?

— Завдяки благам цивілізації він дедалі менше тренується. Сучасні наукові досягнення полегшують нам життя, тому й зникає потреба постійно задіювати мозок. А неандертальці жили за умов, коли необхідно було весь час напружувати цей орган, шукаючи нові способи виживання. Саме така потреба й призвела до розвитку мозку.

До слова, саме мозок — найбільш енергоємний орган нашого тіла. У стані спокою він витрачає приблизно 20—22% загальної енергії організму. А під час напруження кількість затраченої енергії збільшується до 30—33%.

Лариса ПЕЦУХ

„Експрес” № 84 (9573) 16 — 23 листопада 2017 року

Зміст