НОВОВОЛИНСЬК У ФОТОГРАФІЯХ
Контактний телефон: ...

А греки казали, що це “дар божий”

Зміст

Виявляється, харизматичність формується у дитинстві й залежить від стосунків із батьками

У сучасному світі вміння подобатися навколишнім, викликати довіру й повагу — запорука успіху. Добре підвішаний язик, почуття гумору, імідж професіонала в своїй справі — ось вам типовий портрет харизматичної особистості. А чи є у вас харизма?

Вчені Торонтського університету (Канада) склали перелік запитань, які допомагають встановити рівень харизматичності. Ось вони. Чи ви можете впливати на інших людей? Чи вмієте привертати до себе увагу? Чи знаєте, як вести за собою команду? Чи вмієте викликати прихильність та симпатію у людей? Ви часто усміхаєтеся? Чи вмієте знайти спільну мову з будь-ким?

Далеко не кожен може відповісти “так” на всі ці запитання. І, мабуть, недарма слово “харизма” з давньогрецької перекладається, як “дар божий”. А що робити тим, хто народився без таланту завойовувати любов навколишніх із першого погляду?

— Науковці визначають харизму як здатність людини подобатися іншим, справляти враження обдарованої, непересічної, — пояснює психологиня Ірина Мирославів. — Ця риса, на перший погляд, здається очевидною: вона або є, або її немає. Проте все набагато складніше. Є аж 60 визначень цього поняття! Уявлення про харизматичну особистість різниться, залежно від сфери діяльності.

Питання канадських учених спрямовані на виявлення харизматичного лідера в сфері суспільної діяльності — політика, вчителя, шоумена. Вони характерні для типового екстраверта. А от митцеві, щоби справляти враження людини, наділеної харизмою, потрібен інший набір якостей.

Мабуть, у кожного в дитинстві був такий друг, який вигадував ігри для всієї компанії. Або, скажімо, малював так гарно, що біля нього постійно крутилися інші діти, яким би мовчазним і зосередженим на своїй справі він не був. Ось вам приклади різновидів харизми.

Ця риса у нас закладена генетично?

— Ні, вона формується у процесі дорослішання. Спілкуючись з батьками, бабусею та дідусем, вихователями, ми вчимося налагоджувати стосунки з іншими, розуміти їх, бути відкритими, сміливими у виявленні своїх почуттів.

Перші прояви харизми стають помітними якраз тоді, коли дитина починає безпосередньо взаємодіяти з однолітками, без присутності батьків.

І як виховати харизматичну особистість?

— Тут важко сказати: це робіть, а це — ні. Головне, аби стосунки між найріднішими були щирими. Варто навчити дитину розуміти свої переживання, взаємодіяти на рівні почуттів. Вислуховувати її думки, враховувати бажання... І в той же час залишатися батьками, які можуть захистити, забезпечити базові потреби й відповісти на важливі запитання. Від того, чи матиме вона щасливе дитинство, залежить наявність харизми в дорослому віці.

Але ж є люди, які мали щасливе дитинство, але все одно не стали улюбленцями публіки!

— Значить, вони займаються не тією справою. Немає людей, які були би зовсім нехаризматичні, цей талант проявляється за певних умов і не залежить від статі чи темпераменту. От, наприклад, Гітлер, коли був художником — зірок з неба не хапав. А коли пішов у політику — змусив багатьох повірити у свої страшні ідеї.

Харизму можна розвинути в зрілому віці, працюючи над собою. Ось типовий рецепт: беремо стійку високу самооцінку, додаємо емоційність, цілеспрямованість і віру у власні сили. Подавати “страву” треба під соусом красномовності та акторської майстерності, аби подобатися іншим, викликати довіру й повагу. Людям, які свого часу змінили хід історії, не вдалося б зробити цього наодинці — вони мали надихати мільйони.

Як приклад, можна навести Махатму Ганді, індійського духовного лідера, який у минулому сторіччі очолював рух за звільнення свого народу від британської влади. Йому вдалося переконати своїх послідовників, що успіху можна досягти завдяки мирним переговорам — навіть у часи, коли все вирішується силою.

Харизматична дизайнерка Коко Шанель змінила образ жінки. До неї ніхто не наважувався навіть уявити панянку на людях без корсету, це було непристойно. Та Габрієль (так її звали насправді) щиро ненавиділа ці “клітки”, що калічили тіло, і змогла переконати ціле покоління відмовитися від них.

Євгенія КОЛЯДА

„Експрес” № 84 (9573) 16 — 23 листопада 2017 року

Зміст